Scientific Journal Problems of Emergency Situations — Афанасенко К. А., Головченко С. І., Григоренко О. М., Костенко Т. В., Іваненко О. О. Оцінка ураження небезпечними чинниками вибуху як кількісний критерій управління ризиком. С. 68-79

Розроблено науково-методичний підхід до оцінки ураження людей небезпечними чинниками вибуху боєприпасів як кількісного критерію управління ризиком для об’єктів цивільного захисту та критичної інфраструктури в умовах збройної агресії проти України. Показано, що чинна практика безпеки переважно ґрунтується на детерміністичних підходах («безпечний – небезпечний»), що призводить до суб’єктивних рішень щодо захисних відстаней, укриттів та підсилення конструкцій. Запропоновано інтегрований показник індивідуального ризику тяжкого або летального ураження, який поєднує частоту реалізації сценарію, імовірність перебування людини в зоні впливу та умовну імовірність ураження. Умовну імовірність ураження визначено на основі пробіт-аналізу для первинних і третинних механізмів (ураження легень, удар головою та тілом) та стохастичної моделі з урахуванням нерівномірного просторового розподілу уламків для вторинних механізмів. Систематизовано моделі оцінки кожного механізму ураження. Розроблено схему використання запропонованого критерію для зонування територій, вибору захисних заходів та оцінки залишкового ризику після їх впровадження. Показано, що підхід повністю сумісний з вимогами Кодексу цивільного захисту України, Закону «Про критичну інфраструктуру» та підзаконних актів МВС України. Обґрунтовано переваги та обмеження методу, зокрема необхідність калібрування емпіричних коефіцієнтів під сучасні боєприпаси та врахування неоднорідності поля уламків. Результати дослідження дозволяють перейти від якісних оцінок небезпеки до кількісного ризик-орієнтованого управління безпекою об’єктів критичної інфраструктури. Практичне застосування критерію демонструє можливість кількісного обґрунтування пріоритетності захисних заходів та оцінки їх ефективності через відносне зниження ризику, що особливо актуально для об’єктів енергетики та транспорту в умовах сучасних загроз.

Посилання

Кодекс цивільного захисту України : Кодекс України; Закон, Кодекс від 02.10.2012 № 5403-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/5403-17
Про критичну інфраструктуру : Закон України від 16.11.2021 № 1882-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1882-20
Про затвердження Порядку управління ризиками виникнення надзвичай-них ситуацій техногенного характеру та пожеж : Наказ МВС України від 31.07.2023 № 627 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z1397-23
Про затвердження Методики оцінювання ризиків виникнення надзвичай-них ситуацій техногенного характеру та пожеж : Наказ МВС України від 13.10.2023 № 836 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z1905-23
Про затвердження Порядку проведення зонування територій за результа-тами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологіч-них, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів : Наказ МВС України від 06.09.2024 № 611 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада Украї-ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z1426-24
Про затвердження вимог щодо управління ризиками безпеки на об’єктах критичної інфраструктури I категорії критичності : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 367 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/367-2025-%D0%BF
Qin H., Stewart M. Casualty risks induced by primary fragmentation hazards from high-explosive munitions. Reliability Engineering & System Safety. 2021. Vol. 215. 107874. doi: 10.1016/j.ress.2021.107874
Solomos G., Larcher M., Valsamos G., Karlos V., Casadei F. A survey of com-putational models for blast induced human injuries for security and defence applica-tions. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2020. 47 p. doi: 10.2760/685
Russo P., De Marco A., Parisi F. Assessment of the damage from hydrogen pipeline explosions on people and buildings. Energies. 2020. Vol. 13. № 19. Art. 5051. doi: 10.3390/en13195051
Price M. A., Nguyen V.-T., Hassan O., Morgan K. An approach to modeling blast and fragment risks from improvised explosive devices. Applied Mathematical Modelling. 2017. Vol. 50. С. 715–731. doi: 10.1016/j.apm.2017.06.015
Iacob N. Explosion Characteristics and Lethality Degree Evaluation from Improvised Explosive Device (IED) Detonation in Urban Area: Case of the Cylindrical Geometry. Applied Sciences. 2025. Vol. 15. № 22. С. 11851. doi: 10.3390/app152211851
Structures to resist the effects of accidental explosions (UFC 3-340-02) / U.S. Army Corps of Engineers, Naval Facilities Engineering Command, & Air Force Civil Engineer Center. Washington, DC : U.S. Department of Defense, 2008. URL: https://www.wbdg.org/dod/ufc/ufc-3-340-02
Afanasenko K., Lypovyi V., Kalchenko Y., Hryhorenko O. The Possibility of Energy Enterprises Technological Units’ Protection from the Fragmentation Effect of Ammunition. In: The Impact of the Energy Dependency on Critical Infrastructure Protection. 2025. doi: 10.1007/978-3-031-78544-3_31
Valsamos G., Casadei F., Solomos G., Larcher M. Risk assessment of blast events in a transport infrastructure by fluid-structure interaction analysis. Safety Science. 2019. Vol. 118. P. 887–897. doi: 10.1016/j.ssci.2019.06.014

Надійшла до редколегії: 10.03.2026

Прийнята до друку: 13.04.2026

Дата публікації (оприлюднення): 30.05.2026